Самоосвіта, як засіб підвищення професійної майстерності молодого вчителя

Самоосвіта вчителя є необхідна умова професійної діяльності педагога. Суспільство завжди пред’являло, і буде пред’являти до вчителя найвищі вимоги. Для того щоб вчити інших потрібно знати більше, ніж всі інші. І ці знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання. Учитель повинен бути в курсі передових технологій, мати знання в різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці та економіці. Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що сама його робота пов’язана з постійним оновленням. Щороку до вчителя приходять нові учні, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства. Він перший стоїть на порозі завтрашнього дня.

Саме тому основною метою самоосвіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.

Найважливіші напрямки самоосвітньої роботи, які я використовую:

• вивчаю нові програми та підручники;
• вивчаю додатковий науковий матеріал;
• самостійно розв’язую біологічні та географічні задачі, організовую лабораторні і практичні роботи, досліди, виконую вправи;
• використовую технічні засоби навчання та ІКТ;
• відвідую майстер-класи;
• консультуюсь з методистами Ставищенського РМК
• використовую ресурси Інтернету
• відвідую освітні сайти та сайти вчителів з передовим досвідом і т.д

Методи “Джис – со”, “Зигзаг” (пилка), “Навчаючи – вчуся”

Всі ці методи є різновидами роботи в групах, що дозволяють опрацювати великий обсяг матеріалу і передати вивчену інформацію іншим.

Я їх застосовую як під час вивчення нової теми, так і під час завершення вивчення великої теми

Метод “Брейн-стромінг” (мозковий штурм)

Застосовую під час мотивації понять, повязаних із пошуком шляхів розвязання проблем, а не з усвідомленням змісту понять

Метод “Займи позицію”

Цей метод дозволяє мені проводити дискусію із суперечливої теми. Він дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обгрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи

Метод “Кейс-стаді” (Case-study)

Розробка Гарвардського університету. Це навчання за допомогою аналізу конкретних ситуацій. Відмінність методу в тому, що кейс-стаді – створення проблемної ситуації на основі фактів із реального життя.

Прийом “Відстрочена відгадка”

За допомогою цього прийому на уроці  я створюю установку, за якої учні  налаштовують себе на роботу, а відстрочена відгадка буде стимулювати пізнавальну активність протягом усього уроку.